Історія закладу освіти

Споконвічно мрією людства був потяг до знань.
До 1917 р.в селі Михайлівка існувала вільнонаймана школа, яка містилася в хаті Кошельника Григорія. За навчання одного учня треба було платити один пуд зерна. Радянська влада на території нашого краю була встановлена в січні 1919 року. Та незабаром згідно указу Ризького мирного договору частина Західної України, в тому числі Рівненщина, на багато років попала під владу буржуазно-поміщицької Польщі.
За часів Польщі в селі існувала початкова школа. Спеціального приміщення не було. Вона розміщувалась в будинку Свириди Фадея, а потім - в будинку Грицайчука Федота.
Першою вчителькою була Сідлецька Юзефа. В 1934-1935 роках вчителював Столярчук І.М., але попрацювавши один рік, був звільнений, тому що за національністю був українець.
В 1935 році вчителькою була призначена Покова Марфа.
В 1937 та 1938 роках в школі працювала Гелер Гелена Хареувна. Один вчитель навчав всі чотири класи. Не вистачало парт. Перший клас навчався стоячи. За партами сиділо 5-6 чоловік. Навчання велося на польській мові. Один раз в тиждень було українське читання. Проте називався цей предмет “Русский язик”. Навіть слово “український” заборонялось вживати.
Незалежно від того, як діти навчалися, навчання в 1класі тривало 1 рік, в 2 класі – теж 1 рік, в 3 класі – 2 роки, в 4класі – 3 роки.
Навчання було необов”язковим. В школі існувала палична дисципліна. За найменшу провину учнів били лінійкою, яка була дерев”яною і мала 1 метр довжини і 4 см. ширини.
17 вересня 1939 року територія нашого краю була визволена військами Червоної Армії. Школа знаходилась в старих приміщеннях. Навчання велося в дві зміни. Завідуючим початковою школою був Бідовський. Тоді ж вчителькою була прислана Бондаренко. До 1941 року вони працювали разом.
В1941 році під час німецької окупації школа продовжувала існувати таємно. Вчителем був Грабовський М.Ф. Вона працювала до зими, а потім через нестачу палива була закрита.
19 березня 1944 року наше село було визволене від німецько – фашистських загарбників. І відразу ж починає працювати школа. Вчителів не було. Перші два місяці дітей навчала дружина військового.
Першою вчителькою, офіційно призначеною районним відділом народної освіти, була Дубовик Олена Олкексіївна, яка працювала завідуючою Михайлівської початкової школи.
В 1945 році починається будівництво школи.Час був дуже важкий і неспокійний. Будівельних матеріалів не вистачало. Жителі села були зацікавлені у будівництві школи і допомагали хто чим міг: привозили ліс, безкоштовно виконували будівельні роботи. Майстром був Чернов Кузьма.
В 1948 році відкривається семирічна школа.
В 1948 – 1949 роках був проведений набір учнів у 5клас.
Сюди приходили учні із Ситно, Гаїв - Ситенських та інших навколишніх сіл. В початкових класах працювало вже два вчителі: Дубовик Олена Олексіївна та Малюка Галина Олексіївна, яка приїхала в 1945 році із Запорізької області по направленню. В старших класах працювало також два вчителі: Бохан М.І. та Жолудь М.О.
Першим директором школи була Жолудь Марія Олексіївна.
В 1949 році для створення піонерської та комсомольської організації прибуває Лисенко Тетяна Іллівна. Вчительський колектив поповнюється молодими вчителями: Полечко В.І. і Мартинюк А. П. В цьому ж році в школі утворюється піонерська та комсомольська організації.
Першою піонервожатою була Лисенко Т.І., яка разом з тим читала різні предмети: історію, географію, хімію, біологію, фізкультуру.
Першим секретарем комсомольської організації була Чучман Надія Петрівна, здібна учениця, активістка, вмілий організатор.
Умови навчання в цей час були дуже важкими. Навчалися в дві зміни. В кожному класі сиділо по 40 – 45 учнів. Класи освітлювалися гасовими лампами. Столи і лавки були непофарбовані, ремонтували їх самі учні. Разом з тим завершувалась робота по ліквідації неграмотності. Між вчителями були розподілені учні різного віку і вчителі навчали їх по домах.
З 1952 року директором школи призначається Лисенко Тетяна Іллівна, яка працювіала на цій посаді понад вісім років. За цей час було побудовано нове приміщення школи.
В 50 – х роках в школу направляють спеціалістів. Так, в 1950 році вчителем хімії та біології була призначена Голуб (Мирончук) Віра Данилівна. В 1955 році вчителькою російської мови та літератури була направлена Голуб (Кушинська) Віра Семенівна. В 1956 році – вчителька математики Карнидал Софія Василівна. Виконуючи Закон “ Про загальну восьмирічну освіту, з 1958 року школа переходить на восьмирічне навчання.
60 – ті роки були роками дальшого вдосконалення матеріальної бази школи, підвищення рівня викладання основ наук, поліпшення її естетичного вигляду. Директором школи в 1962 – 1975 рр. був Юсюк Петро Григорович.
З 1976 року в селі починають працювати два приміщення школи: старе і нове.Під керівництвом нового директора школи Гладюка Степана Васильовича (1975 – 1980) створюються кабінети: хімічний, біологічний, фізичний, де учні набувають глибоких знань. Обладнюється в школі спортмайданчик. Займаючись в спортивних секціях, учні загартовуються, міцніють здоров”ям.
Велику пошукову роботу проводили червоні слідопити. В гуртку юних краєзнавців під керівництвом досвідченого вчителя Лисенко Т.І. учні вивчають історію свого краю, подорожують по місцях бойової та трудової слави.
Юні краєзнавці розшукали могили воїнів, які загинули, визволяючи наше село. Налагодили зв”язок з їх рідними і близькими. Про це неодноразово писала районна газета “Прапор перемоги”: “Юні слідопити Михайлівської восьмирічної школи разом з учителькою Лисенко Т.І. вирішили дізнатися про долю трьох радянських воїнів. Почалися пошуки. Михайлівські учні все більше і більше дізнавалися про Петра Степанова, а там , в Сибірі – про важкі роки фашистської окупації.

В період з 1980 по 1985 рік директором школи була призначена Овчарук Галина Іванівна.
У 1981 – 1982 навчальному році великим святом дружби для учнів школи став день, коли до них в гості завітав кубинець Едуардо де ля Крус, який навчався в Київському держуніверситеті ім. Т. Г. Шевченка і приїхав у село до свого друга, теж студента цього вузу. Едуардо розповів школярам про те, як живуть і вчаться діти сонячного острова Свободи.
В школі працюють органи учнівського самоврядування. На засіданні учкому розглядаються питання про успішність, відвідування учнями школи проводиться робота по збереженню підручників. Юннати школи проводять певну дослідницьку роботу. Учні працюють на шкільних дослідницьких ділянках, допомагають колгоспу “Радянська Україна” під час проведення весняно – польових та осінніх робіт.
Культурно проводять своє дозвілля школярі. В школі працюють гуртки, розвинута художня самодіяльність.
1983 рік проголошений організацією СІМЕА міжнародним роком Миру. З 10 по 15 вересня в школі проходила “Естафета миру дитячих організацій Європи».
1984 рік – Реформа школи.
9 травня в День 40 – річчя Великої Перемоги в селі відкривається пам”ятник – обеліск загиблим односельчанам.
Школа в період національного відродження

Наша багатостраждальна Україна вступила в новий етап розвитку. Настав період національного відродження і для української школи.
Директором школи у цей нелегкий час, в часи перебудови, районним відділом освіти був призначений Яровий Анатолій Іванович (1985 – 1992).
В цей же час в школу влилося багато молодих педагогічних кадрів:
Загорулько Лариса Петрівна – вчитель математики, Павлович Галина Мефодіївна –вчитель початкових класів, Мирончук Тамара Євстафіївна – вчитель російської мови та літератури, Серватович Марія Володимирівна – вчитель української мови та літератури, Петруля Петро Михайлович – вчитель фізичної культури, Конашевська Валентина Дмитрівна – вчитель біології, Фаєвська Наталя Вікторівна – педагог – організатор, Барабан Наталя Іванівна – вчитель української мови та літератури.
В школі створена Козацька республіка. Гурт школярів 5 – 9 класів утворили козацький Кіш, а кожен клас – окремий курінь. Нарешті в школу прийшло духовне виховання.
На цей час знову призначається директором школи Гладюк Степан Васильович (1992 – 2001).
В селі збудовано Покровську церкву. Щороку 14 жовтня в день
Покрови святкується День села. Учні школи беруть активну участь. В 1993 році школярі також вітали прихожан з празником, читали вірші на честь Пресвятої Богородиці, з уст дітей урочисто прозвучала “ Молитва за Україну”. В школі проводяться християнські читання, уроки Закону Божого.
1993 рік – це рік Трипільської культури. В кожному класі були проведені уроки, присвячені нашим предкам – праслов”янам. 1993 рік – це рік обговорення проекту Конституції України і підготовка до нових виборів в український парламент. В школі проводяться свята Андрія, Миколая, Різдва Христового, Пасхи. Щороку учнів 5 класу приймають в козачата. Козаки повинні знати біографію свого гетьмана, клятву, правила, звичаї козаків – запорожців, козачки - вміти вишивати, пошити прапор – хоругву.
1994 року школа зустрічала дорогих гостей з м. Біла Церква Київської області, які приїхали перейняти досвід діяльності Козацької республіки Радивилівського району. А невдовзі представники від козацької шкільної республіки побували у своїх друзів – козаків Білоцерківщини.
В 2000 – 2001 н.р. школа стає загальноосвітньою основною школою та переходить на 12-ти річне навчання і оцінювання за 12-ти бальною шкалою.
Педагогічний колектив перебудовує всю свою методичну та виховну роботу на інноваційні методи роботи. В школі організовано методичні структури :
 класних керівників;
 початкових класів;
 гуманітарних дисциплін.
Вперше оцінювання випускників школи проводиться за підсумками ДПА
(державна підсумкова атестація).
З 2001 року директором школи призначається Петруля Петро Михайлович. Розпочалася робота колективу над зміцненням навчально – матеріальної бази кабінетів, змінено фасад школи, впорядковано шкільне подвір’я.
Педагогічний колектив поповнюється такими кадрами: Бабич Лариса Василівна, Гудима Ірина Анатоліївна, Кощук Олеся Володимирівна – вчителі початкових класів, Токмина Олег Анатолійович – вчитель фізики, Загоруйко Надія Вікторівна – вчитель іноземної мови.
Протягом 2001- 2008 років учні школи щорічно здобували призові місця
на районних та обласних олімпіадах та конкурсах. Зокрема, з таких предметів: математики, української мови, фізики, біології, конкурсах читців - декламаторів та ім. П.Яцика.
Активно співпрацює зі школою батьківський комітет, Рада школи, піклувальна рада.
В 2004 році школа звітувала перед районним відділом освіти, громадськістю та батьками. На роботу в навчальний заклад приходять молоді вчителі: Серватович Іван Валерійович – вчитель історії, Порученко Інна Іванівна – педагог – організатор, Селевонюк Світлана Володимирівна – вчитель географії.
В 2005 році в грудні місяці було газифіковано шкільну котельню, а в
2007 році було відкрито шкільну їдальню, облаштовано приміщення для комп’ютерного класу, в навчальний заклад приходить Семеренко Віталій Леонідович - вчитель математики та інформатики.
За спонсорські кошти агрофірми «Радивилів – АГРО» було придбано музичний центр, телевізор, м’які крісла.
Школа протягом 2004 – 2009 років працює над науково – методичною проблемою «Особистісно орієнтоване навчання шляхом впровадження нових освітніх технологій». Постійно працюють шкільні гуртки.

Кiлькiсть переглядiв: 977

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Листопад 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930